Реферат та презентація на тему: "Персональний комп'ютер, як засіб навчання"

Реферат:

План:

Вступ

1. Комп’ютер у системі засобів навчання.

2. Використання комп’ютерів на уроках.

3. Складові комп’ютера.

Висновок

Використана література

Вступ

Комп'ютер - це універсальна технічна система, спроможна чітко виконувати визначену послідовність операцій певної програми. Персональним комп'ютером (ПК) може користуватись одна людина без допомоги обслуговуючого персоналу. Взаємодія з користувачем відбувається через багато середовищ, від алфавітно-цифрового або графічного діалогу за допомогою дисплея, клавіатури та мишки до пристроїв віртуальної реальності.

Конфігурацію ПК можна змінювати в міру необхідності. Але, існує поняття базової конфігурації, яку можна вважати типовою:

системний блок;

монітор;

клавіатура;

мишка.

Комп'ютери випускаються і у портативному варіанті (laptop або notebook виконання). В цьому випадку, системний блок, монітор та клавіатура містяться в одному корпусі: системний блок прихований під клавіатурою, а монітор вбудований у кришку.

1. Комп’ютер у системі засобів навчання

Будь-яке вдосконалення процесу навчання направлено на оновлення всіх його структурних компонентів: цілей, завдань, змісту, засобів, форм, методів, результатів. При цьому будь-яка модернізація навчального процесу в кінцевому підсумку визначається попитом суспільства.

Сучасна методика навчання передбачає використання різноманітних технічних засобів навчання (ТСО), включаючи комп'ютерні та електронні засоби. Одним з обов'язкових елементів сучасної методики навчання є використання комп'ютерів. В силу високого навчального потенціалу використання комп'ютерної техніки має стати нормою на заняттях з усіх шкільних предметів. Як правило, комп'ютерні засоби навчання виявляються легко і ефективно застосовні у всіх видах навчальної діяльності на всіх формах навчальних занять з усіх навчальних предметів. Вчителі, що використовують комп'ютери в процесі навчання, помічають, що в учнів істотно змінюється ставлення до навчання, формується позитивна мотивація і інтерес до навчального предмета.
Інтерес до використання комп'ютерів у процесі навчання зумовлений в першу чергу стратегічною важливістю комп'ютерних знань. Сучасне суспільство немислиме без комп'ютерної техніки. Наприкінці другого тисячоліття персональний комп'ютер став символом цивілізації. Останнє десятиліття двадцятого століття можна охарактеризувати масовим впровадженням персональних комп'ютерів (ПК) в усі сфери життя і діяльності людини, в тому числі і в сферу освіти. Уряду економічно розвинених і динамічно розвиваються країн приділяють значну увагу комп'ютеризації державних освітніх систем.

Це виражається і в кількісному, і в якісному (вивчаються і активно використовуються дидактичні можливості комп'ютерної техніки) відношенні.

Про цілі та завдання комп'ютеризації навчання сперечаються вже давно. У теперішній же час у вітчизняній системі освіти вона спрямована переважно на навчання учнів основним прийомам роботи на персональному комп'ютері. Комп'ютер виступає предметом навчання. Однак цілком очевидно, що освоєння учнями комп'ютерних знань є більш ефективним, якщо вчитель сам в процесі навчання використовує комп'ютер. Комп'ютер разом з його можливостями повинен виступати не тільки і не стільки предметом, скільки засобом навчання. Іншими словами, необхідно не тільки навчати учнів роботі на комп'ютері, але і використовувати комп'ютер в процесі навчання учнів навчальних предметів в якості одного з основних технічних засобів.

Разом з тим, величезні успіхи у використанні комп'ютерів, швидкий і динамічний розвиток їх можливостей породили у багатьох дослідників ілюзорні надії на всемогутність комп'ютерної техніки. Багато хто вважає, що вчителі можна замінити якимсь програмним комп'ютерним комплексом. Така точка зору характерна для західних освітніх систем. Вітчизняна ж освітня система має зараз негативну тенденцію поступової орієнтації на американську систему освіти, яка використовує широкий набір комп'ютерних навчальних технологій без урахування суб'єктивного (вчительського) фактора. Подібна комп'ютерна революція в освіті, на нашу думку, несе в собі значну частку регресу.

Вчителів неможливо замінити ніякими найдосконалішими інформаційними технологіями. Адже недарма російська система освіти, в якій визначальним є вчительський фактор, за підсумками міжнародних перевірок знань та олімпіад визнається однією з кращих у світі. В основі будь дидактичної системи та методики навчання має лежати насамперед безпосереднє людське спілкування.

Що стосується процесу навчання фізики, то тут існує велика небезпека, що при масованому тотальному впровадженні персональних комп'ютерів учні можуть бути позбавлені можливості отримати навички роботи з приладами і установками, проведення натурного фізичного експерименту, безпосереднього контакту з природою . Комп'ютер, як посередник між природою і людиною, може значно погіршити якість природно-наукової освіти. Крім того, відмічено, що діти, надмірно захоплюються роботою на комп'ютерах, схильні до відходу від проблем реального життя, що в перспективі загрожує деградацією психіки, мислення і погіршенням психічного і фізичного здоров'я. Психологічні особливості впливу комп'ютерів при масованому впровадженні в усі сфери людської діяльності в даний час ще недостатньо вивчені. Щоб уникнути згубного впливу на здоров'я школярів, необхідно спеціально навчати вчителів та учнів правилам і санітарним нормам роботи на персональних комп'ютерах і вимагати неухильного їх дотримання.

2. Використання комп’ютерів на уроках

Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів і вчителя та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу.

При цьому насамперед ідеться про поступове і неантагоністичне, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів у діючі дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює дитину і притаманна їй, результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.

Необхідність якомога ширшого використання нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів пов’язана перш за все зі значно ширшими (порівняно з традиційними технологіями навчання) можливостями розкриття загальноосвітніх функцій навчальних дисциплін, розв’язання загальних завдань навчання, виховання і розвитку школярів.

Значну роль нові інформаційні технології навчання відіграють  у формуванні загальнонаукових умінь та навичок (організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінювальних), до яких належать і вміння адекватно добирати програмний засіб для розв’язування поставленого завдання, і формування та розвиток в учнів потреби неперервно розширювати та поглиблювати свої знання.

Попередні намагання проводити навчання за допомогою комп’ютерних програм, що здійснювалися ще на початку та в середині 80-х років, закінчилися невдачею. Це було викликано тим, що недосконалість програмових засобів не дозволяло отримати явну перевагу комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Іншою важливою причиною являлося те, що комп’ютер не був доступним засобом навчання. Ні вчителя, ні учні не були готові сприйняти комп’ютер як регулярний навчальний засіб.

На даний момент ситуація змінюється, сучасні персональні комп’ютери і програми дозволяють не тільки організовувати найпростіші тести, але і моделювати навчальні ситуації, за допомогою анімації, звука, фотографічної точності.

Розглянемо питання про способи використання комп’ютера у навчанні.

Найприродніша форма роботи вчителя – урок. Урок, на якому в якості технічного засобу навчання використовується комп’ютер, можна назвати уроком з комп’ютерною підтримкою (УКП). Такі уроки мають особливу структуру, але теорія УКП, на жаль, ще не розроблена. УКП мають особливі цілі, форми і особливу методику визначення результативності. Головним завданням є організація такого уроку.

Ще одне важливе теоретичне питання: для яких категорій учнів комп’ютерні технології можуть дати найбільший ефект, а для яких використання комп’ютера не приводить до значних змін результатів навчання.

Однак використання комп’ютера в навчанні не обмежується уроками з комп’ютерною підтримкою. Уроки навіть не найважливіша частина цього процесу. Реальна перспектива – використання домашнього комп’ютера в якості навчального засобу, самостійна навчальна діяльність, активне втручання вчителя в домашню освіту через персональний комп’ютер при дистанційному навчанні.

Можна виділити позитивні особливості роботи з комп’ютерною навчальною програмою:

·                                              скорочення часу вироблення технічних навичок учнів;

·                                              збільшення кількості тренувальних завдань;

·                                              досягнення оптимального темпу роботи учня;

·                                              перетворення учня на суб’єкт навчання (так як програма вимагає від нього активного управління);

·                                              застосування в навчальній діяльності комп’ютерного моделювання реальних процесів;

·                                              забезпечення навчання матеріалами із віддалених баз даних, використовуючи засоби телекомунікацій;

·                                              набуття діалогу з програмою характеру навчальної гри, що у більшості учнів підвищує мотивацію навчальної діяльності.

Потрібно враховувати і недоліки:

·                                           відсутність емоційності діалогу з програмою;

·                                           не завжди враховані програмістами особливості конкретної групи учнів;

·                                           майже повна відсутність розвитку мовлення, графічної та писемної культури учнів;

·                                           виникнення, крім помилок у вивченні навчального предмету, яких учень допускається і на традиційних уроках, також технологічних помилок – помилок роботи з комп’ютерною програмою;

·                                           подання навчального матеріалу, як правило, в умовній, надто стиснутій та одноманітній формі;

·                                           обмеження контролю знань кількома формами – тестами або програмованим опитуванням;

·                                           наявність спеціальних знань самого вчителя.

Недоліків у комп’ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп’ютера в навчанні не можна, але не можна і зловживати комп’ютеризацією. Потрібно виробити критерії корисності використання комп’ютерів на уроці для кожної вікової групи по окремих темах, критерії оцінювання програмових засобів.

Зрозуміло, що та чи інша комп’ютерна технологія потрібна, якщо вона дозволяє отримати такі результати навчання, які не можна отримати без її використання. Наприклад, якщо програма дозволяє швидко виробити технічний навик побудови симетричних фігур на площині – така програма потрібна. Тому що без комп’ютера робота буде перевантажена масою додаткових рутинних побудов і найпростіших дій, а через велику кількість додаткових дій важко сформувати і проконтролювати потрібне вміння. Однак пізніше набуті вміння потрібно закріпити реальними побудовами, інакше справжні навички не розвинуться.

Які ж особливості комп’ютеризованого уроку. Особливо потрібно виділити наступне: крім звичайної мети уроку, урок з комп’ютерною підтримкою має технологічну мету: навчання новому методу навчальної діяльності, використанню конкретної навчальної комп’ютерної програми. Головною особливістю такого уроку є те, що перевизначаються потоки інформації на уроці – діалог вчителя з учнем відбувається через комп’ютер, який виступає в ролі третього компоненту навчання, індивідуального для кожного учня.

Можна виділити три основні задачі, які необхідно розв’язати для успішного проведення комп’ютеризованого уроку: дидактичну, методичну та організаційну. Під дидактичним забезпеченням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретна навчальна програма та апаратура. Методична задача – визначення методів використання комп’ютерів при викладанні теми, аналіз результатів уроку і постановка наступної навчальної мети. Організаційна задача, яка легко вирішується  під час традиційного уроку, стає головною. Вона полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу, уникаючи перевантаження учнів та нераціонального використання часу.

При використанні навчальних програм потрібно враховувати слабкість комп’ютерного опитування – не прослідковується хід розв’язування задачі, відсутня можливість перевірки графічних навичок і навичок проведення доведень. Отже, не можна вважати комп’ютерні тести переважаючою формою контролю. Однак для багатьох учнів робота з комп’ютерними тестами буде значно більш значущою, ніж при традиційній формі опитування. До таких дітей відносяться інтелектуально обдаровані діти, які, до того ж часто відчувають серйозні труднощі у спілкуванні із вчителем, що пов’язане із низькою комунікативною культурою. До таких учнів відносяться і невстигаючі учні. Для них не надто складний тест на комп’ютері може стати засобом самоствердження.

Постає питання: як ставитися до автоматичного виставлення оцінок учню комп’ютерною програмою. Напевно не треба довіряти цю справу комп’ютеру. Оцінка завжди суб’єктивна. Вона визначається багатьма факторами, в першу чергу, особистими якостями і взаємовідносинами вчителя і учня.

Розглянемо деякі фактори, що найбільше впливають на побудову уроку:

·                                           методична мета уроку і тип уроку, який нею визначається (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення матеріалу, проміжний контроль тощо);

·                                           кількість учнів у класі і кількість комп’ютерів в навчальному кабінеті;

·                                           гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп’ютером;

·                                           рівень підготовки класу;

·                                           готовність учнів до нового виду навчальної діяльності (від того, наскільки учні добре володіють прийомами роботи з комп’ютерними програмами залежить темп і успіх уроку).

Потрібно пам’ятати, що основна перевага, яку комп’ютер дає на уроці, полягає в тому, що учень сам визначає темп своєї роботи з програмою. Під час традиційного уроку вчитель чітко по часу розділяє етапи уроку і відводить конкретний час на розв’язування кожної задачі. При цьому деякі учні „все виконали, що далі?..”, а інші не встигають за вчителем. Намагання таким чином побудувати комп’ютерний урок не дасть можливості реалізувати основну перевагу уроку з комп’ютерною підтримкою. Програма повинна вступити в діалог з кожним учнем, причому інтелектуальний рівень цього діалогу задається вчителем і програмою, а темп та смислові акценти – учнем.

Отже, вчитель не може керувати комп’ютерним уроком за допомогою голосу. Вихід із цієї ситуації в тому, що учень отримує програму дій на урок. Ця програма представляє собою хід уроку. Рівень деталізації навчальних етапів та керівництва діями учня залежить від викладених вище факторів. Якщо клас різнорівневий, то можна розробити окремий модуль для кожної підгрупи.

Програма дій може бути представленою у різних формах. Для технологічно слабких учнів, які недостатньо добре вміють працювати з комп’ютером, краще запропонувати віддрукований на папері план. Для інших учнів можна підготувати спеціальний файл, який можна переглядати за допомогою текстового редактора.

На уроках з комп’ютерною підтримкою не слід принижувати значення традиційного робочого зошита. При вивченні будь-якого матеріалу за допомогою  комп’ютера потрібні означення, правила, властивості та теореми необхідно записувати в зошит, як на традиційному уроці.

Розглянемо найменш сприятливу ситуацію при підготовці до уроку з комп’ютерною підтримкою: клас, з яким доведеться працювати неоднорідний за математичною підготовкою, технологічно готовий погано. В такій ситуації урок по новому матеріалу проводити не потрібно. Головною метою такого уроку повинна бути мета технологічна – навчити учнів працювати з потрібною вам програмою. Для кожної підгрупи можна виділити окрему мету уроку. Отримуємо два-три уроки в одному. Використання комп’ютера дає змогу диференціювати завдання не тільки за рівнем складності, а і за метою уроку.

Клас можна розбити на 3 групи. Кожній групі потрібно підготувати невеличке програмне завдання, яке розраховане на 10-12 хвилин самостійної роботи з комп’ютером. До уроку кожен учень знає номер свого комп’ютера (комп’ютери в класі повинні бути пронумеровані). Один і той же номер повідомляється трьом учням, що належать до різних підгруп.

Завдання учня із сильної підгрупи можна побудувати за такою схемою:

·                                           постановка мети уроку – 2хв.;

·                                           робота з комп’ютером – 10-12хв.;

·                                           робота з підручником – 10-12хв.;

·                                           розв’язування задач – 10-20хв.;

·                                           підведення підсумків уроку, домашнє завдання – 4-5хв.

Завдання учня із середньої підгрупи:

·                                           постановка мети уроку -2хв.;

·                                           робота з підручником – 10-12хв.;

·                                           робота з комп’ютером – 10-12хв.;

·                                           розв’язування задач – 10-20хв.;

·                                           підведення підсумків уроку, домашнє завдання – 4-5хв.

Завдання учня із слабкої підгрупи може мати такий вигляд6

·                                           постановка мети уроку – 2хв.;

·                                           робота з вчителем – 10-12хв.;

·                                           робота з підручником та зошитом – 10-12хв.;

·                                           робота з комп’ютером – 10-20хв.;

·                                            підведення підсумків уроку, домашнє завдання – 4-5хв.

Таким чином, урок складається з п’яти етапів. Другий етап починається для всіх одночасно. А ось зміна етапів для кожного учня індивідуальна. Учні другої і третьої підгруп знають послідовність своєї роботи за комп’ютером з даним номером. Як тільки учень першої підгрупи звільнив комп’ютер, за нього відразу сідає учень другої підгрупи, а потім – третій. Сильні учні звільняють робоче місце, як правило, раніше. Вчителю доведеться прослідкувати за тим, щоб учні другої групи не затримувались за комп’ютером надто довго. Зате слабкі учні в результаті отримують більше за всіх часу для роботи з комп’ютерною програмою.

Якщо в класі є учень, що має міцні навички роботи з комп’ютером, можна використовувати його як технічного консультанта. На цю роль можна запросити вчителя інформатики або старшокласника, якщо є така можливість.

3. Складові комп’ютера

Комп’ютер складається з багатьох частин і пристроїв.

Можна виділити основні пристрої, тобто такі, без яких комп’ютер працювати не може:

1) системний блок;

2) монітор;

3) миша;

4) клавіатура.

Розглянемо їх детальніше.

Системний блок

Системний блок можна назвати найголовнішим пристроєм комп’ютера. Від його характеристик залежить швидкодія комп’ютера,  його надійність та інші властивості. Зазвичай системний блок є найдорожчою частиною комп’ютера. Системний  блок  зовні  схожий  до  металевий  ящик. У ньому містяться процесор, пам’ять, вінчестер  (жорсткий  магнітний  диск),  DWD-привід (пристрій для роботи з лазерними дисками).

Отже, в корпусі системного блока розташовані:

■  блок електричного живлення;

■  материнська плата, на якій знаходяться процесор, оператив­на пам’ять, звукова, відео- та мережна карти;

■  допоміжні  відділення,  в  яких  знаходяться  вінчестер,  пристрій для читання та запису дисків;

■  передня панель,  на якій  знаходяться кнопки  ввімкнення та перезавантаження,  світлові  індикатори  (лампочки),  порти для USB підключень, навушників, мікрофона та ін. Слід зауважити, що порти (гнізда) для під’єднання кабелю живлення та більшості пристроїв знаходяться на задній стінці системного блоку.

Розглянемо деякі пристрої окремо.

Процесор —  це  «мозок»  комп’ютера.  Саме  процесор  керує роботою всіх пристроїв. У ньому відбуваються всі операції, які виконує комп’ютер.

Пам'ять комп'ютера, або, точніше, оперативна пам'ять — це місце для інформації, з якою працює комп’ютер. У пам’яті зберігаються програми,  вхідні дані,  результати роботи. Після вимкнення комп’ютера інформація з пам’яті зникає. Тому інформацію для зберігання записують на вінчестер, на компакт-диск (лазерний диск).

Вінчестер (інша назва — жорсткий магнітний диск) — місце на комп’ютері, де зберігається вся інформація (музика, фільми, текстові документи тощо).

Монітор - На  екрані  монітора  з’являється  інформація про роботу,  яку виконує комп’ютер. Можна сказати, що монітор —  це пристрій для виведення інформації.

Існують монітори  різних  типів:  на  основі  електропроменевої трубки (схожі за формою на телевізор), LCD, плазмові. Головною характеристикою для більшості користувачів є розмір  екрана по діагоналі. Проте не слід забувати, що кольоропередача, яскравість, частота і навіть зовнішній вигляд є досить важливими факторами.

Клавіатура

Це клавіатура.  На ній  є клавіші  із  зображеннями цифр,  букв та інших символів.  За допомогою клавіатури в комп’ютер вводять інформацію. Клавіатури розрізняють за різноманітними характеристиками: зручність, кольорове оформлення, наявність додаткових мультиме­дійних можливостей тощо.

Миша

Миша (точніше маніпулятор типу  «миша») слугує для керування комп’ютером. Миші бувають з різною роздільною здатністю,  різних типів та форм. Багато сучасних мишей, особливо ігрових, обладнані додатковими кнопками.

Пристрої, що розташовані поза  системним  блоком, ще називають периферійними.  Окрім  вже  описаних,  є  багато  пристроїв  та приладів. Часто  їх  об’єднують у групи для  зручності  вивчення  та класифікації. Звичайно, описати навіть частину пристроїв за урок неможливо.  Тому розглянемо найголовніші.

Пристрої введення інформації

Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп’ютера під час його роботи. До пристроїв введення належать миша та клавіатура. Саме  клавіатура  є  основним  пристроєм  введення  символів  та команд у комп’ютер.

Мишу здебільшого використовують для введення команд.

Пристрої виведення інформації

Щоб  користувач  міг  побачити  результати  роботи  комп’ютера,  їх потрібно подати у вигляді візуальної та звукової інформації. Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор, звукові колонки та принтер.

Призначення монітора ми вже розглянули.

Принтер дає змогу віддрукувати результати роботи комп’ютера на папері. Сьогодні найпоширенішими є принтери двох типів: струменеві (як правило,  їх використовують для кольорового друку) та лазерні (використовують для чорно-білого друку).

Пристрої зберігання інформації

Усі комп’ютери потребують певного місця для запуску програм і збереження файлів.  Існують різні типи пам’яті та пристроїв для зберігання даних, кожен з яких використовують з певною метою.

Жорсткі диски

У кожному комп’ютері є один або кілька дисків  (їх називають вінчестерами). На жорстких дисках може зберігатися велика кількість  інформації,  зокрема фотографії,  відео,  музика,  документи, програми тощо. На жорсткому диску комп’ютера інформація зберігається навіть тоді, коли комп’ютер вимкнено. Існують  також  зовнішні жорсткі  диски.  Найпростіший  спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів.

Існують  також  зовнішні жорсткі  диски.  Найпростіший  спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів. Більшість таких жорстких дисків під’єднується до USB-порту. Пристрої читання СD і  DWD-дисків.

Майже всі комп’ютери сьогодні обладнано пристроями читання СD і DWD-дисків (приводами), які зазвичай розташовано на передній панелі системного блоку. За допомогою лазерів пристрої зчитують (отримують)  дані  з  диска.  Ці  пристрої можуть  також  записувати інформацію на диски.

Завдяки  наявності  в  комп’ютері  пристрою  читання  оптичних дисків,  можна переглядати  фільми  або  прослуховувати  музичні  DWD-диски.

Флеш-пам'ять  або  просто флешка —  це маленький  портативний  пристрій  у  вигляді  брелока,  який  підключається  до USВ-порту  комп’ютера.  Подібно  до  жорсткого  диска,    флеш-пам’ять використовується для зберігання  інформації, проте зазвичай її обсяг значно менший порівняно з більшістю жорстких дисків.   Флеш-пам’ять може  мати  різний  розмір,  форму  та  зберігати гігабайти даних. Такі пристрої зручно носити із собою, що дає змогу використовувати їх для перенесення інформації з одного комп’ютера на  інший.  Флеш-пам’ять  також  називають флешкою,  флеш-брелоком, флеш-накопичувачем.

У цифрових фотокамерах, телефонах інформація зберігається на картах пам’яті (флеш-пам’яті). Інформацію на картах пам’яті можна стирати та використовувати їх знову. Ноутбуки та деякі комп’ютери обладнано вбудованими пристроями читання карт пам’яті.

Висновок

Інформатизація суспільства в сучасних умовах передбачає обов'язкове застосування комп'ютерів у шкільній освіті, що покликане забезпечити комп'ютерну грамотність та інформаційну культуру учнів.
Діапазон використання комп'ютера в навчально-виховному процесі дуже великий: від тестування учнів, обліку їхніх особистісних особливостей до гри. При цьому комп'ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Ще ніколи вчителі не отримували настільки могутнього засобу навчання.
Комп'ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом. 

Використана література

1.http://www.referatcentral.org.ua/information_load.php?id=1521&startext=2

2.http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=11382&pg=4

3.http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25326

4.http://5ka.at.ua/load/informatika_programuvannja/personalnij_komp_juter_sistemna_materinska_plata_referat/23-1-0-699

Презентація:

Реферат та презентація на тему: "Складові проектора"

Складові проектора

План

Вступ

1. Будова мультимедійного проектора.

2. Функціональні можливості мультимедійних проекторів.

3. Пульт дистанційного управління.

4. Підключення мультимедійного проектора за допомогою USB- кабелю і проеціювання.

5. Рекомендації щодо використання мультимедійних проекторів.

6. Вказівки з техніки безпеки при роботі із мультимедійним проектором.

Висновок

Використана література

Вступ

Мультимедійний проектор – це сучасний проекційний апарат, призначений для демонстрування на екрані із звуковим супроводом відеоінформації, записаної на жорсткому комп’ютерному диску (вінчестері), на оптичних дисках різних форматів, флеш-носіях, а також відеоінформації безпосередньо з телевізора, цифрового фотоапарата, відеокамери, відеомагнітофона, мобільного телефона, DVD-плеєра (рис.1).

Проекційні апарати, а саме оверхед-проектори, забезпечують на екрані лише нерухомі зображення без звукового супроводу і невисокої якості, що не сприяє глибокому засвоєнню учнями екранної інформації. 

Значення мультимедійного проектора полягає в тому, що його використання дає можливість позбутися недоліків апаратів статичної проекції і значно розширити види носіїв зорової й звукової інформації. Мультимедійний проектор забезпечує на екрані зображення високої якості в затемненому і незатемненому приміщеннях. Він комутується з комп’ютерами, ноутбуками, відеомагнітофонами, DVD-плеєрами, телевізорами, інтерактивними дошками, цифровими фотоапаратами, мобільними телефонами, відеокамерами.

1.Будова мультимедійного проектора

Мультимедійний проектор складається з таких основних частин:

1. Корпус.

2. Лампа проектування.

3. Об’єктив.

4. Вентилятор.

5. Гучномовець.

6. Вбудований інтерфейс (меню).

7. Блок для перетворення електричних сигналів у відеосигнали.

8. Блок для перетворення електричних сигналів в електричні сигнали звукової частоти.

9. Підсилювач відеосигналів.

10.Підсилювач аудіосигналів.

11. Органи управління на проекторі.

12. Гнізда для під’єднання джерел відео- та аудіоінформації.

13. Гнізда для під’єднання гучномовців, акумуляторів, до електричної мережі.

В основі мультимедійного проектора EPSON, що використовує технологію рідких кристалів 3LCD (Liquid Crystal Display), лежать три полісиліконові рідкокристалічні матриці просвітлювального типу на полісиліконовій основі, що виконують функції формування зображення. За принципом дії такі проектори нагадують звичайні діапроектори з тією різницею, що зображення, яке проектується на екран, формується при проходженні світлового потоку, створюваного лампою, не через слайд, а через рідкокристалічну панель. Світловий промінь від галогенової лампи спершу розкладається за допомогою системи спеціальних дзеркал на червону, зелену та блакитну складові, які проходять через відповідні рідкокристаличні матриці. Після цього три різноколірних промені знову складаються в один і направляються в об'єктив (рис. 2). При цьому кожна точка зображення є складанням трьох колірних компонентів RGB (Red, Green, Blue). Таким чином, на поляризуючій матриці для кожного кадру формується його синя, зелена або червона складова.

Рис 2. Схема проектора на полісиліконовій основі

1 – лампа з відбивачем, 2, 3, 4 – дихроїчні дзеркала-фільтри, які виділяють зі світлового потоку червоні, зелені та сині промені, 5,6,7 – рідкокристалічні матриці, 8,9,10 – кольорозмішувальний призматичний блок, 1 – проекційний об'єктив.



Рис 3. Схема 3LCD-проектора.

Важливою перевагою проекційної технології 3LCD є відносно висока точність передачі кольорів у рамках того діапазону, який взагалі може забезпечити технологія рідких кристалів. Ця точність гарантується завдяки окремій обробці трьох колірних компонентів. 

Недоліками технології 3LCD є ті обмеження, які існують у рідкокристалічних матриць, а саме: ефект пам'яті, що виникає при тривалому відображенні статичного зображення, вузькі межі перенесення кольорів. До недоліків ще відноситься необхідність використання більш потужних ламп, що пов'язано з просвітлювальним типом матриць, і, відповідно, серйозніших систем охолоджування, а також наявність міжпіксельної сітки на екрані.

Основні показники якості зображення за допомогою мультимедійного проектору на екрані є:

1.Світловий потік. 

2.Яскравість зображення. 

3.Контрастність зображення. 

4.Чіткість зображення. 

5. Рівномірність освітлення

6. Роздільна здатність 

7. Розміри зображення на екрані. 

1.   Світловий потік характеризує потужність світлового випромінювання проектора, вимірюється в люменах (лм) і залежить від потужності проекційної лампи й оптики проектора.

Світловий потік мультимедійних проекторів вимірюють в ANSI лм. Цей параметр був введений в 1982 році Американським Інститутом Національних Стандартів (ANSI) як одиниця, що характеризує середню величину світлового потоку проектора по дев'яти зонах, рівномірно розподілених за площею екрана певного розміру. Світловий потік проекторів сьогодні досягає 30 000 ANSI лм. Для приблизної оцінки необхідної потужності світлового потоку проектора можна скористатися такою емпіричною формулою: Ф = S*k, де Ф – світловий потік в ANSI, лм, S - площа екрану в кв.м, k - коефіцієнт, величина якого залежить від рівня освітленості приміщення. Для незатемнених приміщень цей коефіцієнт знаходиться в межах 500-800, для затемнених – 200-350. При цьому треба враховувати, що реальний світловий потік будь-якого проектора, як правило, на 10-20% менший за паспортний. Знаючи величину світлового потоку, ми можемо визначити, потрібне повне затемнення, напівзатемнення чи зовсім без нього. Наприклад, при світловому потоці проектора 350 лм. якість зображення в класній кімнаті буде достатньою при напівзатемненні.

2.  Яскравість зображення характеризує суб’єктивне сприймання сили світла освітленого екрану. Вона залежить від світлового потоку і поверхні екрана. Яскравість вимірюється у канделах на квадратний метр (кд/м²).

3.     Контрастність зображення характеризує відношення найбільш темних ділянок зображення на екрані до найбільш світлих. При контрастному зображенні це відношення повинно бути 100:1. Контрастність визначається контрастністю зображення, світлотехнічними параметрами проектора і екрана.

4.  Чіткість зображення характеризує здібність людини розрізняти дрібні деталі зображення на екрані. Зображення вважається достатньо чітким, якщо на екрані можна відрізнити 50 ліній на 1 мм зображення. Конструкція лінз об’єктива не дозволяє отримати рівномірне чітке зображення на всій площі екрана. У центрі екрана чіткість на 40% вища, ніж на краях.

 5. Рівномірність освітлення показує відношення мінімальної освітленості (на периферії зображення) до максимальної (у його центрі); у хороших проекторах цей показник перевищує 70%.

 6. Роздільна здатність характеризує зручність відеозображення, що створюється проектором, і визначається числом елементів, що світяться, – пікселів рідкокристаличного дисплею або мікродзеркал. За роздільною здатністю проектори відповідають відеокартам, використовуваним у персональних комп'ютерах і робочих станціях: VGA (640х480), SVGA (800х600), XGA (1024х780), SXGA (1280х1024), UXGA (1600x1200). У кожній парі чисел перше показує число пікселів по горизонталі, а друге – по вертикалі зображення. Чим вищий дозвіл, тим менші розміри елементів, що світяться, і більш якісне зображення на екрані. Комп'ютерні презентації, підготовлені за допомогою Power Point, а також проста графіка і великі тексти SVGA (800x600). 

Відео і DVD-фільми при проектуванні на екран з діагоналлю до 3 м - SVGA (800x600). 

Таблиці, підготовлені в Exel, дрібні тексти, архітектурна графіка - XGA (1024х780). 

Відео і DVD-фільми при проектуванні на екран з діагоналлю більше 3 м - XGA (1024х780). 

CAD/CAM додатки, машино- і приладобудівні креслення, географічні карти і т.п. - SXGA (1280х1024). 

7.  Розміри зображення, яке отримується на екрані, або кратність збільшення проекційного апарата залежить від відстані, на якій розміщено апарат від екрана, і від конструктивних можливостей об’єктива. Математично цю залежність можна виразити так:
style='orphans: auto;text-align:start;widows: 1;-webkit-text-stroke-width: 0px; word-spacing:0px' name=graphics25 align=bottom border=0 v:shapes="_x0000_i1025">  або ' name=graphics26 align=bottom border=0 v:shapes="_x0000_i1026">

де   – збільшення, яке дає апарат;

 – проекційна відстань;

style='orphans: auto;text-align:start;widows: 1;-webkit-text-stroke-width: 0px; word-spacing:0px' name=graphics29 align=bottom border=0 v:shapes="_x0000_i1029"> – фокусна відстань об’єктива;

 – ширина екрана, яку займає зображення;

 – ширина кадра проектованого об’єкта.

Більшість сучасних мультимедійних проекторів комплектується варіооб'єктивами із змінною фокусною відстанню (об'єктиви з трансфокаторами, або ZOOM-об'єктиви). Наявність ZOOM-об'єктива істотно спрощує підготовку до відеопоказів, оскільки дозволяє змінювати розмір зображення, не пересуваючи проектор. У найдосконаліших моделях об'єктиви оснащені електроприводами, що дозволяють не тільки вручну, але і за допомогою пульту дистанційного керування змінювати масштаб зображення і регулювати фокусування. Це якість особливо зручна при стельовому кріпленні проектора.

2. Функціональні можливості мультимедійних проекторів.

Сучасні мультимедійні проектори мають, як правило, стандартний набір функціональних можливостей, серед яких:

– наявність екранного меню і пульта дистанційного;

– інверсія зображення по горизонталі й по вертикалі, що дозволяє використовувати просвітні екрани і стельове кріплення проектора, можливість настройки колірної гами, можливість підстроювання під параметри вхідних комп'ютерних і відеосигналів, можливість дистанційного керування курсором комп'ютера (інфрачервона екранна миша);

– можливість механічного коректування трапецідальних спотворень зображення (висувні ніжки або зміщуваний об'єктив),

– "електронна лупа" можливість (до 30 разів) збільшення виділеної ділянки зображення, що поступає з комп'ютера; можливість електронного коректування трапециідальних спотворень зображення, функція A/V MUTE - затемнення екрана і виключення звуку, функція «завіса» – відкриття або закриття частини зображення;

– лазерна указка, вбудована в пульт дистанційного керування;

– функція IRIS - автоматичне підстроювання яскравості зображення залежно від освітленості приміщення;

– наявність економічного режиму роботи (зменшення світлового потоку на 15-20%, що забезпечуює збільшення терміну служби лампи в 1,5-2 рази), підтримка цифрових телевізійних стандартів DVT і HDTV (телебачення високої чіткості), можливість вибору формату зображення (4:3 або 16:9), запам'ятовування установок проектора для великої кількості джерел сигналу.

^ Підключення за допомогою USB- кабелю і проекція (Дисплей USB). Просто підключивши проектор до комп'ютера під керуванням Windows за допомогою USB-кабеля, можна проеціювати зображення з екрана комп'ютера. "Підключення за Допомогою USB-Кабелю і Проеціювання (Дисплей USB)". 

^ Перемикач заглушення сигналу аудіовідео полегшує проектування та зберігання. Ви можете легко припинити чи продовжити проектування, відкривши або закривши перемикач заглушення сигналу аудіо/відео.

^ Немає затримки для охолодження. Після того, як живлення проектора буде вимкнено, його кабель можна одразу відключати від мережі, не чекаючи охолодження проектора.

Устаткований портом HDMI з широким діапазоном використання, наприклад, для перегляду фільмів та відеозаписів. Ви можете проектувати зображення високої якості та музичні файли шляхом приєднання до порту HDMI різноманітного RGB обладнання: DVD- плеєра, програвача дисків Blu-ray, ігрової приставки та, зазвичай, комп'ютера.

3. Пульт дистанційного управління

Пульт дистанційного управління призначений для управління мультимедійним проектором (рис. 8) і виконує такі функції:

–       вмикає і вимикає проектор;

–       вмикає і вимикає лазерну указку;

–       вмикає вхід і вихід з меню;

–       регулює яскравість, контрастність зображення;

–       регулює збільшення зображення;

–       регулює гучність;

–       забезпечує управління комп’ютером, який під’єднаний до проектора;

–       керує сигналом, який надходить від проектора до комп’ютера;

• 
  вмикає і вимикає мишку.

 



Рис. 8. Пульт дистанційного керування
Позначення найменування та функцій органів керування пульта дистанційного керування

	Найменування	Функція
1	Кнопка	Вмикає і вимикає живлення проектора.
2	Кнопка [Computer]	Здійснює перехід до зображення, сигнал якого надходить із вхідного порту Комп'ютер (Computer).
3	Кнопка [Video]	При кожному натисканні на кнопку джерело зображення буде переключатися між вхідними портами Відео(Video).
4	Кнопка[USB]	При кожному натисканні на кнопку зображення буде перемикатися між Дисплей USB та Слайди.
5	Кнопка [A/V Mute]	Вмикає й вимикає відео та звук.
6	Кнопка [Aspect]	При кожному натисканні цієї кнопки змінюється співвідн. сторін екрана.
7	Кнопка [Auto]	У разі натискання під час виводу зображення з комп'ютера автоматично налаштовує параметри Трасування, Синхрон. і Позиція для отримання оптимальної якості.
8	Кнопки [Page] (Down) (Up)	• Якщо проектор приєднаний до комп'ютера USB - кабелем, то при натисканні на ці кнопки сторінки на екрані будуть перегортатися.  • При проектуванні в режимі Слайди натискання на цю кнопку призведе до перегортання сторінки.
9	Кнопки [E-Zoom]	Збільшує зображення, не змінюючи розміру проекції. Зменшує частини зображення, які були збільшені за допомогою кнопки.
10	Кнопка [Menu]	Відображає і закриває меню Конфігурація.
11	Кнопки	Якщо на екрані відображається меню Конфігурація або Довідка, ця кнопка використовується для вибору пунктів меню і встановлення значень параметрів. Під час використання функції Бездрот. мишка покажчик мишки переміщується в напрямі натискання кнопки.
12	Кнопка [Enter]	При відображенні вікон меню Конфігурація або Довідка кнопка виконує підтвердження поточного вибору й перехід до наступного рівня. При використанні функції Бездрот. мишка діє аналогічно лівій кнопці мишки.
13	Кнопка [Esc]	Зупиняє виконання поточної функції. В разі натискання в меню конфігурації виконує перехід до попереднього рівня меню. При використанні функції Бездрот. мишка діє аналогічно правій кнопці мишки.
14	Кнопки [Volume]	Зменшує гучність. Збільшує гучність
15	Кнопка [Help]	Виводить на екран і закриває вікно Довідка, у якому пояснюється, як розв'язувати проблеми в разі їх виникнення.
16	Кнопка [Pointer]	Використовується для активації екранного покажчика.
17	Кнопка [Num]	Використовуються при введенні пароля.
18	Кнопка [Color Mode]	Кожне натискання цієї кнопки змінює режим кольору.
19	Кнопка [User]	Натисніть її, щоб призначити функцію, яка часто виконується, з п'яти доступних пунктів меню Конфігурація. Після натискання кнопки відобразиться призначений пункт меню/екран налаштування, де можна встановити параметри швидкого доступу до функцій. За замовчуванням призначається функція Енергоспоживання.
20	Кнопка [Freeze]	Зупиняє й продовжує відтворення зображення.
21	Кнопки з цифрами	Використовуються при уведенні пароля.
22	Кнопка [Search]	Здійснює перехід до наступного джерела сигналу, підключеного до проектора, і виводить зображення на екрані.
23	Зона сигналу дистанційного керування	Передає сигнали пульта дистанційного керування.

4. Підключення мультимедійного проектора за допомогою USB- кабелю і проеціювання

Підключивши проектор до комп'ютера зі встановленою операційною системою Windows за допомогою кабелю USB, можна проеціювати зображення з комп'ютера на екран. Ця функція називається Дисплей USB. Для виводу зображень з комп'ютера потрібно лише підключити його до проектора за допомогою кабелю USB.

Послідовність дій (рис.9)

1.    
Увімкніть комп'ютер.

2.    
Підключіть кабель живлення (у комплекті постачання).

3.    
Увімкніть проектор.

4.    
Відкрийте перемикач заглушення сигналу аудіо-відео.

5. Підключить USB- кабель, що входить до комплекту постачання. При виведенні звуку з гучномовця проектора підключіть аудіокабель до входу Аудіо (Audio)

style='orphans: auto;text-align:start;widows: 1;-webkit-text-stroke-width: 0px; word-spacing:0px' name=graphics36 align=bottom border=0 v:shapes="_x0000_i1044">
Рис. 9. Підключення мультимедійного проектора за допомогою USB- кабелю


5. Рекомендації щодо використання мультимедійних проекторів

Мультимедійні проектори використовуються в загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, позашкільних навчальних закладах при викладанні всіх навчальних дисциплін і проведенні різних форм позакласної роботи для відтворення на екрані із звуковим супроводом різноманітних видів відеоінформації. До них можна віднести такі:

1.     Навчальні кінофільми, записані на кінострічку. За допомогою кінопроектора, відеокамери і телевізора відеоінформація подається на мультимедійний проектор, а звідти – на екран.

2.     Навчальні кінофільми, записані на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відеоформату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск. Кінофільми подаються на мультимедійний проектор за допомогою відеомагнітофона, DVD-плеєра і комп’ютера, а з нього демонструються на екрані.

3.     Навчальні телевізійні фільми, які зняті за допомогою відеокамери і записані на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відеоформату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск. Використовуючи відповідно відеомагнітофон, DVD-плеєр і комп’ютер, надсилаємо телеінформацію на мультимедійний проектор, а потім з нього на екран.

4.     Навчальні телевізійні передачі безпосередньо з телевізора або записані на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відеоформату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск. Як і при демонструванні телевізійних фільмів, відеоінформація надходить з телевізора, відеомагнітофона, DVD-плеєра, комп’ютера на мультимедійний проектор, а звідти – на екран.

5.     Телевізійні передачі художнього, технічного, природничого, математичного, історичного, мовно-літературного, музичного, політичного та виховного напрямів і змісту, які йдуть у прямому ефірі або записані на відповідні носії інформації. Їх систематичний перегляд значно доповнить, розширить і поглибить знання, вміння і навички учнів, отримані в процесі навчальної діяльності, сприятиме національному вихованню і розвитку. Джерелами цих передач є телевізор, відеомагнітофон, DVD-плеєр, комп’ютер, відеокамера.

6.     Прямі телевізійні передачі з місця подій та їх перегляд на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора. До таких передач можна віднести такі:

– урочистості з нагоди державних свят, відзначення ювілейних дат;

– олімпійські ігри, першість світу, континентів, регіонів, держав, України з різних видів спорту;

– виступи мистецьких колективів, груп, індивідуальних виконавців, колективів художньої самодіяльності на концертах, конкурсах, змаганнях;

– дослідження та освоєння Всесвіту, небесних тіл, космічного простору, польоти космічних кораблів та апаратів;

– інтерв’ю з видатними вченими, політичними діячами, цікавими людьми;

– телевізійні репортажі з музеїв, виставок, конкурсів, змагань, презентацій, концертів, різних масових заходів.

Для отримання на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора прямих телевізійних передач з місця подій використовують відеокамеру та телевізор.

При можливості прямі телевізійні передачі з місця подій можна записати на відеомагнітну стрічку, оптичний диск (відеоформату), жорсткий диск (вінчестер), флеш-диск, а потім через відеомагнітофон, DVD-плеєр і комп’ютер за допомогою мультимедійного проектора відтворити на екрані.

При викладанні загальноосвітніх і спеціальних навчальних дисциплін, ураховуючи їх зміст, у навчальний і позанавчальний час за допомогою мультимедійного проектора можна демонструвати на екрані відеоінформацію із звуковим супроводом. При цьому вона повинна бути записана на відповідні носії інформації. В окремих випадках її можна переглядати у прямому ефірі.

6. Вказівки з техніки безпеки при роботі із мультимедійним проектором

1. Прочитайте керівництво користувача

Дотримуйте інструкції з експлуатацій.

^ 2. Джерела живлення

Цей пристрій дозволяється підключати тільки до такого типу джерела живлення, напруга якого не перевищує допустимого діапазону, вказаного на маркувальній табличці і шнурі живлення. 

^ 3. Джерело світла

Забороняється дивитися в об'єктив під час роботи лампи. Яскраве світло, випромінюван лампою, може ушкодити органи зору.

4. Вентиляція

Отвори в корпусі пристрою призначені для вентиляції пристрою і забезпечують надійну його роботу та захист від перегріву. Забороняється закривати ці отвори, поміщаючи виріб на ліжко, диван, підстилку або аналогічну поверхню. Цей виріб забороняється розміщувати в закритому просторі, наприклад, книжковій шафі або на вбудованій полиці, якщо не забезпечена достатня вентиляція.

^ 5. Джерела тепла

Цей виріб слід розташовувати оддалік джерел тепла, наприклад, радіаторів, опалювальних батарей, нагрівальних плит і інших пристроїв, які випромінюють тепло (зокрема підсилювачів).

6. Волога 

Забороняється експлуатувати цей виріб поблизу джерел води і вологи. 

7. Очищення

Перш ніж приступити до очищення виробу, від'єднайте його від розетки мережі живлення. Забороняється застосовувати рідкі й аерозольні миючі засоби. Для очищення слід застосовувати м'яку тканину.

^ 8. Захист кабелю живлення

Кабелі живлення слід прокладати в місцях, де на них неможливо буде наступити або передавити важкими предметами. Особливу увагу потрібно приділити вилкам, розеткам і місцям з'єднання кабелю живлення з пристроєм.

9. Перевантаження

Забороняється підключати надмірне навантаження до розеток мережі живлення; для зниження ризику ураження електричним струмом забороняється використовувати полярну вилку з подовжувальними шнурами, штепсельними або іншими розетками, за винятком тих, які оснащенні заземленням і в які контакти вилки можуть бути вставлені повністю, не допускаючи їх оголення. Інакше існує небезпека ураженням електричним струмом і виникнення пожежі.

Висновок

В час розвитку комп'ютерних технологій використання мультимедійних проекторів на відкритих уроках та інших заходах є досить частим явищем.
Це зручний прилад який в парі з комп'ютером та будь-яким екраном є чудовим засобом демонстрації статичних та динамічних зображень.

Використана література:

1. http://mir.zavantag.com/kultura/22791/index.html?page=7

2.http://vmosvita.at.ua/publ/vchiteljam/vikoristannja_multimedijnogo_proektora_ta_interaktivnoji_doshki_na_urokakh_geografiji/2-1-0-43

3. http://trudove.org.ua/post/multimed-inii-proektor-vidi-ta-printsip-roboti.

Презентація: